АБСОЛЮТНІ ПОКАЗНИКИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ

    Величини, які кількісно характеризують загальний обсяг статистичної сукупності. Абсолютні показники мають значне як теоретичне, так і практичне значення. Знання абсолютних статистичних показників необхідне для якісного прогнозування і планування правоохоронної діяльності. Абсолютні показники – це величини, які показують існуючий, на певний момент, загальний стан суспільного (правового) явища. Абсолютні показники в правовій статистиці показують кількість вчинених злочинів на певній території, за певний період часу, тобто ті величини, які беруться із статистичних таблиць без будь-якого перетворення. Вони є іменованими (цілими числами). За допомогою абсолютних показників характеризують злочинність, особу злочинця, результати діяльності правоохоронних органів. Залежно від характеру явища і завдань дослідження абсолютні показники виражаються в натуральних, вартісних, трудових і умовно-натуральних одиницях виміру. За способом абсолютні показники можуть бути: індивідуальними, груповими, загальними. Індивідуальні абсолютні показники показують розміри кількісних ознак, окремих одиниць сукупності. Наприклад, навантаження слідчих міськрайвідділу органів внутрішніх справ кримінальними справами, кількість розкритих кримінальних справ, чисельність працівників правоохоронних органів та ін. Групові абсолютні показники можуть показувати розміри кількісних ознак у окремих групах сукупності. Їх отримують на підставі оброблення матеріалів статистичного спостереження шляхом підсумовування абсолютних розмірів ознаки у окремих одиниць сукупності або підрахунку числа одиниць сукупності, що входять в окремі групи, наприклад, кількість вчинених в Україні злочинів проти особи відносно загальної кількості зареєстрованих злочинів. Загальними називають абсолютні показники, які показують розміри ознаки у всіх одиниць сукупності. Вони є результатом зведення даних статистичного спостереження. Наприклад, абсолютна кількість злочинів або осіб, що їх вчинили, за певний період на відповідній території. У кримінології абсолютні показники можуть проявлятися в соціально-демографічній характеристиці, наприклад, в кількості осіб, за статтю (жінок, чоловіків), за віком (повнолітні, неповнолітні), за соціальним станом (одружені, неодружені), за рівнем освіти (з вищою, середньою, спеціальною, початковою тощо).

    Натуральні одиниці виміру, у свою чергу, можуть бути простими (злочини, злочинці, покарання) і складними, тобто такими, що є комбінацією двох різнойменних величин. Наприклад, при розрахунку показників роботи міськрайвідділу органів внутрішніх справ, прокуратури, суду в порушених чи розглянутих справах, винесення вироків або повернення на дослідування кримінальних справ тощо. У статистиці застосовують і абсолютні показники, які виражаються в умовно-натуральних одиницях виміру. Демографічні одиниці виміру використовуються при розробці показників, що характеризують чисельність населення, його склад, рух, міграцію, криміногенність тощо. Трудові абсолютні величини характеризують трудові ресурси, їх підготовку, використання, витрати праці на виробництво продукції та ін. Такі показники часто необхідні для вирішення трудових суперечок. Найбільш  розробленою як у науковому, так і організаційному відношенні є кримінально-правова статистика. Під нею розуміють систему положень і  прийомів загальної теорії статистики, що застосовуються в галузі вивчення злочинності, жертв злочинів і реакції з боку органів кримінальної юстиції. Кримінально-правова статистика є підгалуззю правової статистики, яка сформувалась також у певну систему. Кримінально-правова статистика поділяється на: а) статистику попереднього розслідування, яка охоплює діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Вона включає, по-перше, облік і реєстрацію злочинів, кримінальних справ, матеріалів про злочини, вирішених відповідно до кримінально-процесуального законодавства, а також осіб, які скоїли злочини, і потерпілих від злочинів; і, по-друге, облік заходів щодо розслідування злочинів, терміни розслідування, розмір відшкодованої шкоди, профілактичну роботу тощо; б) статистику кримінального судочинства, яка відображає роботу судів усіх інстанцій щодо відправлення правосуддя. Тут здійснюється облік як кількісних (число кримінальних справ, що надійшли до судів, їх рух, кількість засуджених і виправданих осіб тощо), так і якісних показників (терміни розгляду кримінальних справ, направлення їх на додаткове розслідування, призначені судом види і розміри покарання і т. ін.); в) статистику виконання судових вироків, що відображає діяльність установ системи виконання покарань з реалізації судових рішень. Значення абсолютних показників в статистиці велике. Проте обмежуватися тільки їх використанням неможливо. У науковому аналізі для вивчення об’єкта спостереження, виявлення певних закономірностей і всебічної характеристики явища, що вивчається, доводиться вдаватися до зіставлення абсолютних показників (величин) між собою, в результаті чого можна розрахувати середні і відносні величини, сукупності, що досліджуються. Не можна, наприклад, судити про рівень злочинності в окремих регіонах на підставі загальної кількості злочинів. Необхідно користуватися відносним показником, проводячи  співвідношення між загальною кількістю вчинених злочинів із тими, що вчинені в окремому регіоні. Про криміногенність регіону не можна судити, не розрахувавши рівень (інтенсивність) злочинності відносної кількості населення регіону, району чи міста.

О. Джужа