АФЕКТ (від латинського affectus – хвилювання, пристрасть)

    Складний психічний процес, що за своїм змістом являє стрімко та бурно протікаючий емоційний процес вибухового характеру, який може виразитися в непідконтрольній свідомості та волі розрядці в дії. Особливістю дій, які вчинені під впливом афекту є те, що у особи, як правило, відсутнє ясно визначене усвідомлення мети та спрямованості дії, а також утруднений свідомий контроль за своєю поведінкою. Афекти прийнято поділяти на астенічні (страх, печаль тощо) для яких характерні загальмованість, послаблення функцій, а також стенічні (гнів, лють тощо) для яких характерні підвищення м’язового тонусу, зміна частоти дихання, серцевої діяльності, артеріального тиску, рівня адреналіну в крові. Кримінально-правове значення мають фізіологічний афект, що розглядається як аналог сильного душевного хвилювання (емоція домінує у свідомості особи, знижує її контроль за своїми вчинками, характеризується звуженням свідомості, значною загальмованістю інтелектуальної діяльності) та патологічний афект («хворобливий» емоційний стан, що виникає внаслідок розвитку чи перебігу психічного розладу або захворювання), що може розглядатися в якості виключного стану в контексті медичного критерію неосудності.

А. Васильєв