ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

    Метод, що полягає у дослідженні змісту документів в контексті теоретичних завдань. Під документом як джерелом кримінологічної інформації розуміється створений людиною предмет, який є носієм певної інформації. Документом може бути офіційний документ: статистичні обліки, кримінальні провадження (справи), заяви про вчинення злочинів та рішення по них, скарги, матеріали контролюючих органів, бюро судово-медичних експертиз тощо. Документи як носії кримінологічної інформації можуть бути і неофіційними – матеріли засобів масової інформації, неофіційні папери (записи, листи, книжки, рукописи) тощо.

    Особливістю цього наукового методу є той факт, що інформація, яка міститься в документах зібрана з іншою метою, а не з метою здійснення кримінологічного дослідження певної проблеми. Дослідник не може на власний розсуд змінювати, доповнювати інформацію, яка міститься у них.

    Для вивчення документів розробляються відповідні програми. Результати дослідження аналізуються та обробляються, на підставі чого робляться висновки про існування певних закономірностей злочинності, окремих злочинів, їх причин та умов, особливостей особистості злочинця тощо.

Виділяються два основних способи вивчення, аналізу та обробки інформації, яка отримана з документів: традиційний (класичний) та формалізований (контент-аналіз).

    Традиційний аналіз полягає в огляді документу (зовнішнє дослідження), вивченні його змісту (внутрішнє дослідження) та інтерпретації. Метою зовнішнього дослідження є встановлення виду документу, часу та місця його появи, авторство та мета створення, надійності документу, його контексту. Внутрішній аналіз складається зі змістовного, юридичного та психологічного аналізу документу.

    Формалізований (контент-аналіз) – це якісно-кількісний метод вивчення документів, який полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Аналіз документу здійснюється за заздалегідь розробленою програмою. Його сутність полягає у з’ясуванні змістових одиниць, які можна однозначно фіксувати та перекладати у кількісні показники (цифри). Змістові одиниці відображають провідну ідею тексту. Ними можуть бути окремі поняття, явища, події, імена людей тощо. Кількісна оцінка здійснюється за допомогою одиниць обчислювання. Як одиниці обчислювання використовують частоту з’явлення ознак у тексті, обсяг тексту, який містить одиницю.

    Даний підхід застосовується при наявності великого об’єму інформації, коли потрібна точність та об’єктивність аналізу. Так, наприклад, аналізуються матеріали преси щодо фактів корупції та отримання неправомірної вигоди в органах державної влади та місцевого самоврядування. Ці матеріали відповідним чином групуються, здійснюється їх аналіз та робляться відповідні висновки. Даний підхід дозволяє мінімізувати суб’єктивізм при дослідженні, оскільки інтерпретація документа (документів) повністю залежить від тих настанов, з якими кримінолог підходить до опрацювання матеріалу.

    Обмеженість формалізованого аналізу полягає в тому, що не всю різноманітність змісту тексту документа можна виміряти за допомогою кількісних показників. Тому традиційний та формалізований аналізи доповнюють і компенсують недоліки один одного.

М. Фіалка