ЕКСПЕРИМЕНТ

    Умисне, штучне створення певної ситуації з метою перевірки наукової гіпотези. Стосовно застосування цього методу в кримінології існують дві протилежні позиції. Представники першої вважають, що експеримент в кримінології неможливий. Інші наголошують на тому, що він може застосовуватися в кримінології лиже в позитивному напрямку або у сфері профілактики злочинів. Тому його застосування доцільне тоді, коли необхідно дослідити реагування тієї чи іншої групи на внутрішні й зовнішні умови, які вводяться ззовні у штучно створеній і контрольованій обстановці.

    Кримінологічний експеримент являє собою обумовлену певними межами суспільну діяльність в межах закону з дотриманням норм моралі з метою перевірки наукових гіпотез про причини та умови вчинення злочинів та про оптимальні заходи їх попередження. Законом забороняється створювати криміногенну ситуацію і тим провокувати злочин з науковою метою. За це особа може відповідати як співучасник. Тому в кримінології експеримент застосовується виключно для розробки конкретних запобіжних заходів.

    Прикладом може слугувати перевірка теорії розбитих вікон, суть якої зводиться до того, що явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують інших теж нехтувати цими правилами. Так, якщо розбите скло в будинку і ніхто не вставить нове, то невдовзі вікна в цьому будинку повибивають, а потім почнеться вчинення крадіжок.

    Іншим прикладом слугує експеримент, що проводився на охайно прибраній вулиці, де багато магазинів з добре помітними знаками, що забороняли кидати сміття на землю, але поряд не було встановлено урн для цього. Спочатку стіни були чистими. Експериментатори роздали привітальні листівки зі святом перехожим та за допомогою прихованих відеокамер спостерігали за їхніми діями. Близько 32 % людей, які отримали листівки невдовзі повелися не культурно.

    Через деякий час експеримент повторили, при дотриманні погодних мов, місця та часу, але попередньо розмалювавши стіни всілякими надписами. Цього разу насмітили 71 % людей, які отримали листівки. Така різниця свідчить про існування значного впливу оточуючої обстановки (надписи на стінах) на поведінку перехожих на вулиці, а саме – не смітити.

    Прикладами суто кримінологічних експериментів слугують апробації моделей профілактики підліткової злочинності, серед засуджених до позбавлення волі тощо.

    Проведення кримінологічного експерименту можливе лише при дотриманні наступних вимог: 1) суворе дотримання законності; 2) наявність науково обґрунтованої гіпотези; 3) обраний типовий об’єкт експерименту; 4) визначений певний проміжок часу, який забезпечує можливість глибокої перевірки гіпотез; 5) наявність в певних ситуаціях відповідних дозволів з боку державних органів.

М. Фіалка