ІНТЕРВ’Ю

    Вид опитування, що полягає у отриманні інформації при безпосередньому спілкуванні з певною особою. Воно відрізняється від анкетування тим, що дослідник самостійно задає питання безпосередньо опитуваним і фіксує відповіді в спеціально розроблених бланках. Такий спосіб збирання інформації є більш витратним і тривалим за часом. Проте, він дозволяє отримати більш відверті і достовірні відповіді. Інтерв’ю дозволяє контролювати бесіду і своєчасно корегувати її у залежності від отриманих відомостей.

    Для проведення інтерв’ю складається опитувальний лист, який містить в собі перелік питань, на які повинен відповісти респондент, але їх задає безпосередньо особа, яка опитує. Таке інтерв’ю називається формалізованим. В свою чергу, неформалізована бесіда проходить шляхом вільної дискусії.

    У залежності від обстановки проведення розрізняють інтерв’ю клінічні і сфокусовані. Перші проводяться в спеціально створеній обстановці, в умовах локалізації дослідника й опитуваного. Такі опитування можуть тривати достатньо довгий час. Сфокусовані інтерв’ю проводять в звичайній обстановці перебування опитуваного, без додаткової локалізації. Час їхнього проведення нетривалий.

    Якщо учасниками опитування є правопорушники, то доцільно аналогічне опитування проводити і серед осіб, що не вчиняли злочинів (у так званій контрольній групі). Порівняння даних, отриманих від першої і другої категорії опитаних, дозволяє встановити більш точні відомості про проблему дослідження.

    Досягнення результатів інтерв’ю багато в чому залежить від встановлення психологічного контакту з особою, яка опитується. Тому рекомендується починати бесіду з так званих контактних питань, які не стосуються теми. Обов’язковим є роз’яснення мети бесіди.

О. Олішевский