КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ВПЛИВУ НА ЗЛОЧИННІСТЬ

    Передбачені кримінальним законом засоби, спрямовані на попередження, усунення, нейтралізацію і обмеження (ослаблення) факторів детермінації злочинності.

    Кримінально-правові засоби є різновидом правових засобів протидії злочинності. У теорії права під правовими засобами розуміють інституційні явища правової дійсності, що втілюють регулятивну силу права, юридичні обов’язки, заборони, пільги, заохочення, покарання тощо. Тобто це юридичні інструменти, за допомогою яких задовольняються інтереси суб’єктів права, забезпечується досягнення цілей. В залежності від інформаційно-психологічної спрямованості (пріоритету  інтересам окремих суб’єктів) правові засоби поділяють на такі, що стимулюють (заохочення, пільги, дозволи), такі, що обмежують (покарання, заборони, обов’язки). В свою чергу й кримінально-правові засоби впливу на злочинність поділяються на стимулюючі або заохочувальні (обставини, що виключають злочинність діяння, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування тощо) та обмежуючі (каральні).

    Кримінально-правові засоби впливу на злочинність грають безпосередню роль (прямо реалізуються) при здійсненні діяльності, яка охоплює етапи від припинення, виявлення й розкриття злочинів до виконання кримінального покарання та супроводу, нагляду за особами, звільнених з місць позбавлення волі, тобто становить кримінально-правовий аспект протидії злочинності. Ця діяльність здійснюється спеціальними суб’єктами - органами кримінальної юстиції (органами дізнання; органами досудового слідства; органами прокуратури при здійсненні нагляду за дізнанням, слідством і оперативно-розшуковою діяльністю й підтримці обвинувачення в суді; судами при розгляді кримінальних справ (судовому провадженні).

    Застосовуючи стимулюючі (заохочувальні) засоби впливу держава спонукає членів суспільства до захисту своїх прав і свобод від злочинних посягань (необхідна оборона тощо); спонукає винну особу на вчинення соціальне корисних дій, спрямованих на нейтралізацію суспільне небезпечних наслідків вчиненого злочину; заохочує винного до сприяння державі у розкритті і розслідуванні злочинів, що вчинюються іншими особами; залучає під свій контроль вилучені (заборонені) з обігу речі тощо. У випадку неможливості застосування або неефективності застосування стимулюючих засобів, держава застосовує каральні кримінально-правові засоби (притягнення до кримінальної відповідальності за готування, замах або закінчений злочин). При цьому загальне визначення законодавцем злочинності та караності діяння, загальне визначення правил призначення покарання, звільнення від нього чи від кримінальної відповідальності конкретизується і реалізується щодо кожного конкретного випадку вчинення злочинного діяння.

    Опосередковану роль кримінально-правові засоби грають і на інших етапах протидії злочинності. Так, кримінально-правові засоби служать визначаючим орієнтиром при проведенні кримінологічної експертизи проектів програм соціально-економічних перетворень (законопроектів та проектів нормативно-правових актів). В свою чергу, кримінологічний моніторинг програм соціально-економічних перетворень у державі, кримінологічна експертиза відповідних програм та нормативно-правових актів визначають доцільність та ефективність тих чи інших кримінально-правових засобів, доцільність криміналізації, декриміналізації та пеналізації тих чи інших діянь. Практика ж реалізації кримінально-правових засобів (зокрема у частині, що свідчить про неможливість їх реалізації, їх непотрібність чи неефективність) обумовлює необхідність змін у правовій базі протидії злочинності з метою її вдосконалення.

    Слід також враховувати, що діяльність з попередження злочинів обмежена їх виключним переліком, що міститься у Кримінальному кодексі. Покарання ж винних та можливі шляхи і засоби їх виправлення обумовлюються видом та розміром покарання, що призначається за той чи інший злочин в межах санкції відповідної норми кримінального закону. Це також обумовлює специфіку діяльності з супроводу, нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі щодо різних категорій злочинців.  

    Каральні кримінально-правові засоби грають також превентивну роль (загальна та індивідуальна превенція). При цьому, з огляду на відсутність законодавчого регулювання та практичної реалізації кримінологічного моніторингу програм соціально-економічних перетворень (експертизи проектів законодавчих та нормативно-правових актів), майже повну відсутність профілактичної діяльності, як з боку правоохоронних органів, так й громадськості, неспроможність системи виконання покарань перевиховувати винних, засоби кримінально-правового впливу на сьогодні, нажаль, є найбільш ефективними у системі протидії злочинності.

А. Ященко