КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

    Визначаючи необхідний набір методологічних прийомів, які дадуть змогу вирішити поставлені перед кримінологією завдання, одним з основних слід визнати системний аналіз, що пояснюється складністю дослідження кримінологічних проблем як об’єкту аналізу, пов’язаною з багатогранністю практичних і теоретичних завдань.

    Під час системного аналізу будь-яких об’єктів пізнання науки кримінології акцент має бути зроблено на сукупності елементів, розташованих у певній послідовності та пов’язаних спільними функціями, що в результаті утворює синергетичний ефект. Крім того, увага має бути приділена вивченню взаємозв’язків між складовими цілісного об’єкта та дослідженню зв’язків і змін із процесами і явищами, які належать до умов зовнішнього та внутрішнього середовища, та залежності від останніх. Лише так можна всебічно розглянути й правильно оцінити кожну зі складових об’єкта кримінологічного дослідження.

    Застосування системного підходу у вивченні загального напрямку діяльності державних органів, громадських інститутів й окремих громадян у сфері протидії злочинності дозволяє розглянути його як систему, в якій елементи, їх взаємозв’язки і взаємозалежності є виокремленими фрагментами реальної дійсності. Останнє є досить важливим моментом, оскільки протидія є видом соціальної діяльності.

    У формуванні методології кримінологічного дослідження перспективним є використання комплексного підходу до розкриття сутності, встановлення елементів та внутрішньої структури соціально-правових феноменів. За його допомогою об’єкт дослідження може бути вивчено з позицій цілісності й системності. Застосування цього підходу передбачає історичний розгляд досліджуваної діяльності з наступною можливістю її прогнозу, визначення сутності, значення, завдань, принципів протидії злочинності, опис її елементів та зв’язків, як в середині системи, так і із зовнішнім середовищем. Поряд з цим цей підхід полягає в тому, що об’єкт досліджується на абстрактно-логічному рівні. У разі застосування комплексного підходу основний акцент має бути зроблено на можливості системного опису соціально-правових феноменів у всіх проявах, для чого має послужити статистика, оскільки саме в узагальненні виявляються певні закономірності.

    Крім названих вище засобів і прийомів наукового пізнання для вирішення заявлених проблем застосовується і функціональний підхід. Останній втілюється в описі та поясненні систем, за якого увага фіксується на реалізації визначальних функцій у процесі функціонування системи. Кожен елемент сфери протидії злочинності виконує певні функції, що задовольняють потреби системи. З іншого боку, діяльність елементів системи визначається загальною структурою протидії. За допомогою функціонального підходу можна розкрити динамічні характеристики провідних напрямів діяльності державних органів, громадських інститутів й окремих громадян у цій сфері і більш глибоко пізнати їх функціональні параметри. Він дає змогу зрозуміти й вивчити роль і місце окремих елементів, що належать до складу структури досліджуваної діяльності.

    Функціональний підхід дозволяє проаналізувати діяльність на всіх ланках системи – за вертикаллю і за горизонталлю. З його допомогою досліджується доцільність функціонування механізму, з’ясовується рівень залежності від інших елементів, показники роботи суб’єктів із подальшим зіставленням з показниками роботи вищих і нижчих складових.

    Водночас слід звернути увагу на те, що хоча діалектичні методи пізнання свідчать, що сутність і значення предметів розкриваються лише в їх зв’язку з іншими предметами та явищами, а розкриття зв’язку, відносин і взаємозалежності є одним з першочергових завдань наукового пізнання, та все ж таки функціональні прояви – це не самі властивості предметів та явищ, а тільки їх зовнішній вигляд у відповідній системі відносин. Тому продуктивність функціонального методу у кримінологічному дослідженні забезпечується лише поєднанням його з іншими прийомами наукового осмислення вказаного феномену. Згаданий метод слід розглядати як одну з ланок єдиного ланцюга загальних та окремих методів наукового дослідження кримінологічної тематики. З його допомогою досліджують загальні закономірності, принципи кримінологічного впливу, загальні засади створення і функціонування кримінологічних систем.

    Таким чином, системний аналіз під час виявлення сутності кримінологічних явищ та процесів, комплексний підхід – для аналізу їх змісту, і функціональний підхід – під час виділення їх елементів і вичленення різних сутнісних характеристик є провідними пізнавальними засобами вирішення завдань кримінологічного дослідження. Саме вони як певна сукупність утворюють методологічну основу для застосування сукупності методів кримінологічного дослідження.

О. Олішевский