КРИМІНОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

    Визначена практичною необхідністю, наукова, заснована на пізнанні закономірностей розвитку певного явища або процесу система спостереження, вимірювання та оцінки їх станів в різні періоди. Зміст кримінологічного моніторингу складають процеси отримання, обробки і аналізу необхідної для формулювання кінцевих висновків інформації. Об’єктами кримінологічного моніторингу є: злочинність в єдності її стану, структури і динаміки; причинний комплекс злочинності; соціальні наслідки злочинності; ступінь криміналізації суспільства в цілому, а також окремих соціальних груп; індивідуальні злочинні прояви; стан протидії злочинності; тенденції розвитку і прояву найбільш типових ознак. Стадії кримінологічного моніторингу − це певний алгоритмізований безперервний технологічний комплекс взаємозв’язаних і взаємообумовлених дій, спрямованих на вирішення завдань в досліджуваній сфері: 1) домоніторингова стадія, що включає попередню орієнтацію у формі визначення цілей, завдань, гіпотез і термінів; підготовку дослідницьких засобів, прийомів і методів, вивчення і адаптацію методики під конкретні умови спостереження, здійснення попередніх моніторингових досліджень з метою перевірки і вдосконалення умінь, навиків, а також окремих методичних положень і рекомендацій; 2) діагностична стадія, що включає збір початкової інформації в формі спостереження і аналізу даних про процеси і явища, які впливають на розвиток факторів, пов’язаних з об’єктами вивчення, їх опис в ретроспективі; проблемний пошук, коли виокремлюються характеристики дійсного  стану певного явища або процесу для встановлення перспективних проблем, виявлення їх тенденцій; 3) оціночна стадія, що включає нормативний моніторинг, коли відбувається накладення на виявлені проблемні моменти можливих засобів їх вирішення, виходячи з наявних нормативів ресурсів, сил і засобів; оцінка обґрунтованості попередніх етапів і достовірності моніторингових висновків; розробка рекомендацій щодо оптимізації відповідної діяльності, вибір напрямків і форм впливу на негативні тенденції; 4) постмоніторингова стадія, що включає розробку заходів корекції  негативних тенденцій явищ і процесів, виявлених в об’єктах моніторингу, з метою мінімізації або нейтралізації їх дії, а також відповідне їх організаційне оформлення; надання моніторингових висновків у формі, що зумовлює можливість їх подальшого використання для потреб практики; контроль за здійсненням відповідних заходів, оцінка ефективності і можлива їх корекція у разі потреби.

О. Литвинов