МОТИВ ЗЛОЧИНУ (від латинського moveo - «двигаю», через фр. motif - «мотив»)

    Термін, яким визначаються обумовлені визначеними потребами та інтересами внутрішні спонукання, що викликають у особи рішучість вчинити злочин. Мотив вчинення злочину для окремих складів злочину є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони, наприклад, корисливий або хуліганський мотив при умисному вбивстві, мотиви расової, національної чи релігійної нетерпимості у злочинах проти життя та здоров’я особи, особисті мотиви при незаконному звільненні працівника з роботи тощо. Мотив властивий лише умисним злочинам. При вчиненні необережних злочинів має місце не мотив злочину, а мотивація поведінки. В умисних злочинах мотив пов’язаний не тільки з діянням, але й певним наслідком. Мотиви злочину, як правило, поділяють на дві основні групи: мотиви низинного характеру (низинні мотиви) (користь, помста, хуліганські мотиви, підступництво, хитрість тощо ) та мотиви, позбавлені низинного характеру (цікавість, викривлено зрозумілі інтереси служби, мотиви, пов’язані з припиненням злочинних посягань тощо). Крім вищезгаданої класифікації існують і інші, наприклад, поділ мотивів на раціональні та нераціональні, альтруїстичні і людиноненависницькі.

А. Васильєв

    Викликане зовнішніми або внутрішніми стимулами, детерміноване властивостями особистості, інтегроване психічне утворення, що спонукає до поведінки, спрямованої на зняття психічної напруги усвідомленої актуалізованої потреби біологічного або соціального характеру шляхом порушення кримінально-правової заборони.

    Мотив є центральною ланкою мотивації поведінки і бере участь у ній доти, поки не наблизиться настільки, наскільки дозволять умови ситуації, або цільовий стан не перестане загрозливо віддалятися, або умови, що змінилися,  не зроблять інший мотив більш насущним, у результаті чого останній актуалізується і стане домінуючим.

    В.В. Лунєєв розрізняє наступні види мотивів: 1) політичні; 2) корисливі; 3) насильницько-егоїстичні; 4) анархічно-індивідуалістичні; 5) легковажні-беззвітні; 6) боягузливі-легкодухі. Така класифікація покликана, у першу чергу, сприяти з’ясуванню особливостей особистості злочинця, дати можливість аналізу поширеності і динаміки мотивації злочинів у загальсоціальному масштабі, дозволити обрати найбільш ефективні заходи запобігання злочинам.

К. Юртаєва