ПРОГРАМА КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

    Науковий документ, в якому закріплена послідовність проведення наукового пізнання окремого елемента предмету кримінології із вказівкою на використання відповідних способів та методів.

    Від ступеня наукової обґрунтованості та рівня організаційно-технічного оформлення цих документів значною мірою залежить результат дослідження. Програма становить теоретичну основу здійснюваних кримінологом процедур дослідження – збору, обробки й аналізу інформації, необхідної для отримання наукових результатів.

    У програмі визначається тема, об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження; дається його обґрунтування; формулюється гіпотеза, яку необхідно перевірити; вказується характер і обсяг необхідної інформації до теми дослідження; описуються способи та методи наукового пізнання; прогнозуються очікувані результати; визначається склад дослідницької групи та загальні терміни проведення дослідження.

    Програма дослідження має два розділи: методологічний і методичний. Перший – починається з опису проблемної ситуації, яка спонукає провести дослідження. Тут також формулюється ціль дослідження, яка потім конкретизується у низці завдань, що дослідники і ставлять власне самі перед собою. Також до першої частини належать попередні гіпотези, які повинні бути перевірені в процесі дослідження і операціоналізація основних понять (розділення складних – на прості, наприклад, поняття «злочин» можна деталізувати у низці понять кримінально-правового або кримінологічного змісту). Методична частина повністю присвячена обґрунтуванню обраної методики, розробці вибіркової сукупності та інструментарію. Кримінологічний інструментарій – це методичні документи для фіксації первинної інформації у вигляді анкет, статистичних листків, бланків чи журналів спостережень, тестових завдань тощо.

    Визначення методики дослідження передбачає ряд етапів і елементів, які пов’язані логічно між собою, йдуть один за одним і накопичують по мірі їх виконання результат дослідження. Можна вказати на такі загальні підходи до структури методики дослідження:

    - розробка методичного задуму дослідження і його окремих етапів;

    - вибір об’єктів, місця, часу дослідження;

    - вибір методів, адекватних характеру дослідження;

    - розробка адаптованих власних методів дослідження (анкетування, інтерв’ю, облік, спостереження, експертних оцінок, мозкового штурму, аналогії тощо);

    - організація і техніка застосування методів (гласно, негласно, легендовано, індивідуально, масово тощо);

    - вивчення найбільш доцільної технології обробки результатів дослідження;

    - оцінка отриманих результатів, їх аналіз, співставлення з іншими результатами;

    - реагування, реалізація висновків.

М. Фіалка