СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ

    Термін яким визначається особа, що поряд із загальними ознаками суб’єкта має додаткові, зазначені в законі ознаки, тільки при наявності яких може наставати кримінальна відповідальність по визначеній статті чи частині статті КК України. Категорії осіб, що є спеціальними суб’єктами, можна класифікувати на певні групи в залежності від спеціальних ознак, що визначають суб’єкта конкретних видів злочинів, наприклад: 1) громадянство визначає відповідальність за державну зраду (ст. 111 КК України) і шпигунство (ст. 114 КК України); 2) службове становище (службові повноваження) визначає суб’єктів злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (Розділ XVII), злочинів проти правосуддя (Розділ XVIIІ); 3) професійна діяльність є необхідною ознакою суб’єкта такого злочину, як, наприклад, ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК України); 4) військова служба визначає коло суб’єктів злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) (Розділ XIX); 5) особливе відношення до потерпілого характеризує суб’єктів таких злочинів, як залишення в небезпеці (ст. 135 КК України), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК України); 6) особливий правовий статус характерний для визнання суб’єктом засуджених, що втекли з місця позбавлення волі або з-під варти, чи дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 393 та ст. 392 КК України); 7) особливий стан визначає суб’єкта таких злочинів, як зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 130 КК України) або зараження венеричною хворобою (ст. 133 КК України) та ін.

А. Васильєв