ТЕСТУВАННЯ
Cпеціалізований метод психологічної діагностики, що полягає у вимірюванні та оцінці різноманітних психологічних якостей та станів індивіду або групи за допомогою порівняння їх показників з еталонними. Його кримінологічна мета – встановлення психологічних характеристик особи злочинця (інтелектуальних можливостей, творчих здібностей, схильності до ризику, самоконтролю, жорстокості, швидкості реагування в надзвичайній ситуації, мотиву тощо), потерпілого та в окремих питаннях суб’єктів протидії злочинності.
Основу тестування складає тест – стандартизований спосіб вимірювання конкретного психологічного явища. Тестів багато і вони класифікуються залежно від спрямованості. Створення тестів – трудомісткий і тривалий процес, що потребує неабияких зусиль, а використання їх передбачає наявність ґрунтовної професійної підготовки. Тестові завдання подають у вигляді запитань, суджень, графічних зображень, малюнків, які мають спонукати експериментальну діяльність досліджуваних. Первинні результати (відповіді, час і помилки тощо) порівнюють з тестовими нормами – кількісними показниками виконання певного тесту, що складаються з урахуванням статі та віку досліджуваних. Норми визначаються в процесі стандартизації – попереднього випробування тесту на великих групах людей. За допомогою вимірювальних шкал – спеціальних числових систем – «сирі» оцінки переводяться в стандартні, що дає змогу зіставляти їх між собою. Застосування тесту є досить точним засобом вимірювання індивідуальних відмінностей людей.
Серед видів тестів виділяють: тест-анкета, тест-завдання та проективні. Тест-анкета будується на системі заздалегідь продуманих, старанно відібраних і перевірених питань, оцінюючи відповіді на які, говорять про психологічні особливості досліджуваних. Тест-завдання передбачає оцінку психології особи на основі того, що вона робить. Людині пропонується серія спеціальних завдань, за підсумками виконання яких судять про наявність або відсутність і ступінь розвитку в неї досліджуваної якості.
Позитивною стороною таких тестів є можливість їх застосовуються до людей різного віку, статі, рівня культури, типу світогляду, освіти, професії і життєвого досвіду. А негативна полягає в тому, що при використанні тестів випробуваний може свідомо вплинути на одержувані результати, особливо, якщо він заздалегідь знає, як побудовано тест і яким чином будуть оцінювати його психологію і поведінку. Крім того, тест-анкета і тест-завдання не застосовуються в тих випадках, коли вивченню підлягають психологічні властивості і характеристики, в існуванні яких випробуваний не може бути цілком упевнений, не усвідомлює або свідомо не хоче визнавати їх наявність у себе (особливо негативних особистих рис і мотивів поведінки).
У таких випадках застосовуються тести третього типу – проективні, в основі яких лежить механізм проекції, відповідно до якого неусвідомлювані власні риси, особливо вади, людина схильна приписувати іншим. Проективні тести призначені для вивчення психологічних і поведінкових особливостей людей, що викликають негативне ставлення. Застосовуючи тести подібного роду, про психологію діагностованого судять на підставі того, як він сприймає й оцінює ситуації та поведінку людей, які особисті риси, мотиви позитивного або негативного характеру він їм приписує. Такі тести вимагають високої фахової кваліфікації та практики психолога.
Тести також поділяють на групові та індивідуальні (за формою процедур дослідження), вербальні та практичні (за особливостями задач, які використовуються в процедурі) тощо.
Застосування психологічних методів (як до речі і всіх інших) є складною та відповідальною справою. Їх застосування повинно відповідати наступним принципам: відповідальності; компетенції; відповідності нормам етики та права; конфіденційності; безпеки осіб, які досліджуються; їх поінформованості про дослідження; морально-позитивного ефекту дослідження.
Процес тестування проводиться в три етапи:
1) вибір тесту;
2) проведення тесту;
3) інтерпретація результатів.
При використанні психологічних методів дослідження в кримінології потрібно дотримуватися наступних вимог: а) отримати консультації практикуючих спеціалістів-психологів, які психологічні методи є доречними при проведенні певного кримінологічного дослідження; б) якщо застосування певного психологічного методу потребує глибоких знань та спеціальної підготовки необхідно залучити до цього відповідного спеціаліста; в) дотримуватися етичних норм по відношенню до осіб, які досліджуються та іншим суб’єктам; г) досягати репрезентативності дослідження, тобто його надійності та точності, відсутності теоретичних та практичних помилок. Дотримання цих вимог дозволить визнати кримінологічне дослідження науково обґрунтованим та таким, що має як теоретичне так і практичне значення.
М. Фіалка
.jpg)