Полягає в отриманні кримінологічної інформації за допомогою спеціально складеної анкети – впорядкованого за змістом та формою набору питань та висловлювань, втілених у вигляді опитного листа, який самостійно заповнюється тим, хто опитується, за зазначеними в ньому правилами. Кримінологічна анкета складається з трьох частин: ввідної (преамбули), основної та демографічної.

    У ввідній частині міститься звернення до особи у формах запрошення та прохання до участі у науковому дослідженні. Слід пам’ятати, що респондент допомагає у проведенні наукового дослідження і це повинно бути ураховано у зверненні до нього.

    Основна частина анкети містить питання, на які повинен дати відповідь респондент. Для анкетування застосовуються відкриті, закриті та змішані питання. При відкритому питанні особа, що опитується, дає власну відповідь на нього. Закрите питання характеризується тим, що окрім самого питання пропонуються всі можливі відповіді на нього і респондент повинен лише вказати відповідь, з якою він погоджується. Для змішаних питань притаманним є те, що окрім запропонованих варіантів відповідей особа може дати і власну відповідь на питання, якщо вона не вказана у відповідях, що пропонуються.

    Для визначення моральної та правової позиції осіб, що опитуються, рекомендується користуватися питаннями-тестами. Тобто пропонується оцінити певну ситуацію з особистих позицій.

    Для зменшення кількості неправдивих або викривлених відповідей рекомендується користуватися контрольними питаннями, тобто повторними питаннями, які задаються в іншій редакції або іншій частині анкети.

    Не рекомендується задавати питання, які містять самооцінку людини, якщо така самооцінка не є метою дослідження. Питання анкети повинні бути простими, зрозумілими для респондента. Для усунення недоліків в анкетах слід попередньо проводити так зване «пілотажне» (пробне) опитування. З його урахуванням проводиться доробка анкет.

    Про недосконалість анкети можуть свідчити наступні характеристики відповідей:

    - велика кількість відповідей «не знаю» свідчить про те, що питання поставлене невдало;

    - якщо питання анкети залишилися без відповідей, то анкета погано скомпонована;

    - велика кількість однакових відповідей свідчить про стереотипність питань.

    Виходячи з цього можна виділити низку вимог, які пред’являються до питань анкет: 1) питання повинно бути конкретним, зрозумілим та простим за конструкцією; 2) питання повинно вказувати на час, місце та контекст, які необхідно ураховувати при відповіді; 3) у питанні не слід використовувати слова, які мають подвійне значення; 4) в анкеті не повинно бути таких питань, що здатні викликати тривогу чи гнів опитуваного; 5) контрольні питання не повинні бути розташовані одразу за основними; 6) при формулюванні питання слід ураховувати особистий досвід особи, яка опитується, в тій сфері, в якій задається питання; 7) при необхідності конкретизації питання в нього слід ввести коротку передмову; 8) питання повинно вказувати на можливі альтернативні відповіді, як позитивні, так і негативні.

    Демографічна частина анкети містить соціально-демографічні дані про особу респондента.

    За способом поширення анкети бувають: такими що публікуються в пресі; такими, що передаються за допомогою пошти; такими, що роздаються особисто. Як свідчить практика соціологічних досліджень повертаються назад 5, 30, 90 % анкет відповідно.

О. Олішевский

    Складний психічний процес, що за своїм змістом являє стрімко та бурно протікаючий емоційний процес вибухового характеру, який може виразитися в непідконтрольній свідомості та волі розрядці в дії. Особливістю дій, які вчинені під впливом афекту є те, що у особи, як правило, відсутнє ясно визначене усвідомлення мети та спрямованості дії, а також утруднений свідомий контроль за своєю поведінкою. Афекти прийнято поділяти на астенічні (страх, печаль тощо) для яких характерні загальмованість, послаблення функцій, а також стенічні (гнів, лють тощо) для яких характерні підвищення м’язового тонусу, зміна частоти дихання, серцевої діяльності, артеріального тиску, рівня адреналіну в крові. Кримінально-правове значення мають фізіологічний афект, що розглядається як аналог сильного душевного хвилювання (емоція домінує у свідомості особи, знижує її контроль за своїми вчинками, характеризується звуженням свідомості, значною загальмованістю інтелектуальної діяльності) та патологічний афект («хворобливий» емоційний стан, що виникає внаслідок розвитку чи перебігу психічного розладу або захворювання), що може розглядатися в якості виключного стану в контексті медичного критерію неосудності.

А. Васильєв