доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений юрист України, президент Кримінологічної асоціації України

    Народився 24 квітня 1937 р. у селі Калинівці Городищенського району Київської (нині Черкаської) області. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут за спеціальністю «Економіка та бухгалтерський облік», а згодом – Харківський юридичний інститут за спеціальністю «Правознавство».

    Службу в органах внутрішніх справ розпочав у 1959 р. на посаді слідчого Дніпродзержинського міського відділу міліції УВС Дніпропетровської області. Працював на різних напрямах міліцейської роботи: в слідстві, дізнанні, кримінальному розшуку. Місцями служби О. М. Бандурки були Дніпропетровська (заступник начальника, начальник відділу, начальник управління кримінального розшуку), Полтавська та Житомирська області (заступник начальника УВС облвиконкомів). З 1984 по 1994 рр. очолював УВС Харківського облвиконкому. Народний депутат України 1-го (1990 р.), II-го (1994 р.), III-го (1998 р.) та IV-го (2002 р.) скликань Верховної Ради України.

    Олександр Маркович засновник і багаторічний ректор Харківського національного університету внутрішніх справ, Почесний доктор Академії поліції Республіки Латвії, Почесний доктор Вищої школи поліції Республіки Польщі, Почесний доктор Академії Управління МВС РФ, Почесний доктор Харківського національного університету внутрішніх справ, Почесний доктор Академії поліції «Штефан чел Маре» МВС Республіки Молдова, визнаний «Людиною честі», Лауреат звання «Лицар честі», член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Спілки письменників РФ, член науково-експертної ради Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, член колегії Харківської обласної державної адміністрації, член Конституційної асамблей при Президентові України.

    О. М. Бандурка очолює визнану в Україні та за її межами наукову школу, котра досліджує комплексну проблему управління в органах внутрішніх справ. Він проводить наукові дослідження в галузях: забезпечення законотворчої діяльності, теорії управління, адміністративного права і процесу, кримінального права та кримінології, оперативно-розшукової діяльності, психології та соціології злочинності.

    Автор більше ніж 550 наукових, навчальних, публіцистичних та художніх творів. Брав безпосередню участь у розробленні й прийнятті історичних актів незалежної України: Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України, Конституції України, сотень законопроектів. Удостоєний 42 державними нагородами України та зарубіжних держав, є повним кавалером відзнак МВС України, нагороджений орденами Української Православної Церкви.

    Під його наук. керівництвом захищено понад 200 докторських та кандидатських дисертацій.

    О. М. Бандурка – автор 150 монографій, підручників, посібників і понад 400 статей. Його книги перекладені російською, німецькою, англійською, польською мовами, а творчість як педагога, науковця відома в усій Європі.

    Найбільш значні праці: «Оперативно-розыскная деятельность: правовой анализ» (Киев, 1994), «Вандализм» (Харьков, 1996), «Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення» (Харків, 1996), «Конфликтология» (Харків, 1997), «Правовое положение осужденных к лишению свободы» (Харьков, 1997), «Генерал милиции советует и предупреждает» (Харьков, 1998), «Слідчий – моя професія» (Харків, 2000), «Предотвращение торговли людьми» (Харків, 2001), «Общая теория социальной адаптации освобожденных от отбывания наказания» (Запорожье, 2002), «Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з виховно-трудових колоній» (Харків, 2003), «Преступность в Украине: причины и противодействие» (Харьков, 2003), «Інтерпол» (Харків, 2003), «Міліція і населення: теорія і досвід партнерства» (Харків, 2005), «Тема преступности в литературе и искусстве» (Харків, 2006), «Кримінологія» (Харків, 2006), «Психология толпы» (Харьков, 2006), «Ваша безопасность (практ. пособие)» (Харьков, 2008), «Криминология. Тексты XIX-начала XX вв. (история социологии преступности» (Харьков, 2009) «Протидія злочинності та профілактика злочинів» (Харків, 2011), «Преступность и творчество» (Харьков, 2011), «О власти и преступности...» (Харьков, 2012), «Стратегія і тактика протидії злочинності» (Харків, 2012), «Економіко-кримін. аналіз злочинності» (Харків, 2013), «Тисячоліття злоч-ті в Україні» (Харків, 2015), «Политическая криминология» (Харків, 2017), «Власть толпы» (Харьков, 2017).